Участь у вебінарі щодо судової символіки як елементу правової комунікації

30 квітня 2026 року помічник судді Піщанського районного суду Вінницької області Марина ОСАДЧУК взяла участь у вебінарі, організованому Національною школою суддів України на тему «Судова символіка як елемент правової комунікації», який відбувся в онлайн-форматі на платформі Zoom.

Метою заходу було поглиблення розуміння ролі судової символіки як інструменту правової комунікації, що сприяє зміцненню авторитету правосуддя та формуванню довіри до суду.

У межах вебінару детально розглянуто поняття судової символіки як багатовимірного явища, що охоплює візуальні, просторові, вербальні та акціональні елементи. Наголошено, що символіка проявляється як у зовнішніх атрибутах (мантія, нагрудний знак, архітектура суду), так і у процесуальних діях (вхід суду до зали, проголошення рішень іменем держави, виступи учасників стоячи), формуючи цілісне сприйняття правосуддя.

Під час першого тематичного блоку, присвяченого основним образам судового символізму, учасники обговорили історію та значення судового одягу. Зокрема, відзначено, що традиція мантій бере початок із середньовіччя та має спільні риси з одягом духовенства, символізуючи служіння справедливості без самозвеличення. Підкреслено, що мантія уособлює безособовість судді та неупередженість держави, а її кольори (чорний, червоний, синій) відображають гідність, відповідальність і сталість судової влади. Також розкрито значення суддівських перук як символу анонімності та офіційності, нагрудних знаків як уособлення державної функції судді, а також ролі титулів і форм звернення до суду.

Окрему увагу було приділено історичному розвитку образу Феміди, яка у первісних зображеннях не мала звичних атрибутів, а пов’язка на очах, меч і терези з’явилися пізніше як символи неупередженості, сили закону та зваженості судових рішень.

Учасники також звернулися до постатей видатних суддів, зокрема Рут Бейдер Гінзбург, чий впізнаваний стиль із символічними комірцями став елементом професійної ідентичності та відображенням правових позицій, а також Розаріо Ліватіно, який став прикладом вірності принципам правосуддя та був беатифікований Католицькою Церквою.

Другий тематичний блок був присвячений мові символів у сучасному суді. Учасники розглянули символічне значення судових будівель, які історично розміщувалися у палацах, храмах або на центральних площах, що підкреслювало важливість правосуддя. Сучасна архітектура судів також спрямована на відображення відкритості, рівності та довіри до судової влади, що проявляється у плануванні простору та інтер’єрах.

Значну увагу приділено структурі залів судових засідань, де розміщення судді на підвищенні, наявність трибуни, зонування простору та порядок розсадження учасників мають не лише функціональне, а й символічне значення. Окремо обговорено використання державних символів України, зокрема Державного Гербу України та Державного Прапору України у залах судових засідань як прояв здійснення правосуддя від імені держави.

Також розглянуто вербальні та поведінкові аспекти судової символіки: усталені форми звернення до суддів у різних країнах («Ваша честь», «My Lord», «Your Honour»), урочистість судової процедури, значення проголошення рішень іменем держави, а також такі елементи, як суддівський молоток, що підкреслює владні повноваження суду.

Окремо обговорено мистецькі сюжети на судову тематику, архітектурні елементи (зокрема сходи як символ піднесення до справедливості), а також присутність релігійних символів у будівлях правосуддя в різних країнах та їх вплив на сприйняття суду.

Участь у таких заходах сприяє підвищенню професійного рівня працівників суду, формуванню сучасного розуміння судової культури та зміцненню довіри до судової влади як ключового інституту правової держави