Піщанський районний суд Вінницької області

10 серпня 2023, 12:02

УЗАГАЛЬНЕННЯ

практики застосування суддями Піщанського районного суду Вінницької області цивільного процесуального законодавства

при постановленні ухвал про залишення позовних заяв без руху в першому півріччі 2023 року

На виконання плану роботи Піщанського районного суду Вінницької області на 2023 року проведено узагальнення практики застосування суддями Піщанського районного суду Вінницької області цивільного процесуального законодавства при постановленні ухвал про залишення позовних заяв без руху в першому півріччі 2023 року.

Мета узагальнення – вивчення причин, які стали підставою для постановлення ухвал про залишення позовних заяв без руху в першому півріччі 2023 року, зокрема щодо недотримання вимог до оформлення позовної заяви та відсутності документів, що мають обов’язково додаватись до позовної заяви

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. У разі якщо при прийнятті позовної заяви будуть виявленні обставини, які свідчать по недодержання позивачем вимог, передбачених законом для звернення до суду, і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя повинен залишити позовну заяву без руху.

У ЦПК України залишення позовної заяви без руху сформульовано як обов'язок суду, імперативний наслідок, незалежно від характеру недоліків. Беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі.

Разом з тим, недоліки можуть стосуватися як позовної заяви, тобто її змісту та форми, так і порядку її подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Слід зазначити, що оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною, адже кожен суддя по різному може оцінювати їх. Недоліки можуть мати характер незрозумілості, нечіткості, неконкретності і некоректності.

Проведеним аналізом встановлено, що протягом першого півріччя 2023 року суддями Піщанського районного суду Вінницької області було залишено без руху шість заяв, з них три поданих в порядку позовного провадження, та три, які надійшли в порядку окремого провадження.

Для порівняння слід зазначити, що за аналогічний період 2022 року ухвалами суддів Піщанського районного суду Вінницької області без руху було залишено 14 заяв, з яких 4 заяви, які надійшли в порядку окремого провадження та 9 заяв, що були подані в порядку позовного провадження, а також 1 заява про забезпечення позову

Залишаючи заяви без руху в першому півріччі 2023 року судді Піщанського районного суду Вінницької області виходили з того, що вона за своїм змістом та формою має відповідати вимогам ст. ст. 176,177 ЦПК України.

Зокрема у статті 175 ЦПК України, передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

В статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Зокрема залишаючи без руху ухвалою від 05 січня 2023 року позовну заяву П-ра, подану в інтересах держави до сільської ради, К., А., сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «К», про витребування земельної ділянки в цивільній справі 142/1/23, суд виходив з того, шо позивач, в порушення ст. 175 ЦПК України, не обґрунтував зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а саме в порушення пунктів 4, 5 частини 5 статті 175 ЦПК України позивачем не сформульовано прохальну частину позову, а саме не зазначено в чому полягають порушення прав, свобод та інтересів позивача щодо кожного із відповідачів. Також позивач не вказав, який саме спосіб захисту, передбачений статтею 5 ЦПК України, обирає позивач для усунення порушених прав, свобод та інтересі, щодо кожного із відповідачів окремо. При цьому суд керувався висновком Верховного Суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 де зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Крім того, підставою для залишення позовної заяви без руху в даній справі стало те, що обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, позивачем, зокрема, не надано підтвердження представництва ним інтересів як керівника, який очолює окружну прокуратуру, та доказів визначення компетенції вазаної окружної прокуратури як окружної прокуратури для звернення з позовом про витребування спірної земельної ділянки. Також не в повній мірі обґрунтовано можливість представництва інтересів держави стосовно компетенції органів, які здійснюють регулювання в галузі охорони земель в розумінні Закону України «Про охорону земель», що слугує можливістю перевірки судом підстав для здійснення прокурором представництва та вжиття дій, спрямованих на встановлення органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави. Ухвалою від 26 січня 2023 року було відкрито провадження в даній справі, оскільки 18 січня 2023 року на адресу суду від керівника окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та суд прийшов до висновку, що строк виконання ухвали не порушений, недоліки усунуті, а також відсутні підстави, які б перешкоджали прийняттю позовної заяви до розгляду, а спір підвідомчий суд та дана справа підсудна Піщанському районному суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року було залишено без руху позовну заяву К. до селищної ради Вінницької області про визнання дійсним договору купівлі-продажу в цивільній справі 142/60/23. При цьому недоліком позовної стало те, що в порушення приписів ст. 175 ЦПК України в даній позовній заяві був відсутній підпис позивача, а долучені до неї копії документів були засвідчені неналежним чином, а саме особою, яка не мала на це права. Разом з тим, ухвалою суду від 16 березня 2023 року вказану позовну заяву було повернуто позивачеві разом з доданими до неї документами на підставі п.3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України у зв’язку з поданням представником позивача заяви про відкликання позовної заяви, яку було задоволено.

Залишаючи без руху позовну заяву особи В. до сільської ради про визнання права власності внаслідок спадкування по справі № 142/206/23 в ухвалі від 09 травня 2023 року суд зазначив, що всупереч вимогам п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, які передбачають, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, позивачем у позовній заяві не зазначаються обставини прийняття нею спадщини в один з передбачених способів та не вказуються та не надаються відповідні докази цього. Крім того, суд вказав, що відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Позивачем же ціну позову визначено у розмірі 1265,94 грн., що розраховано на підставі доданого до позовної заяви витягу з нормативної грошової оцінки земельних та саме з вказаної суми позивачем при поданні позову сплачено судовий збір. Проте, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна, а тому позивач повинен визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної ціни позову. Ухвалою суду від 24 травня 2023 року за клопотанням представника позивача було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви особи В., встановлений ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 09 травня 2023 року на 10 днів тобто до 04 червня 2023 року. Ухвалою суду від 06 червня 2023 року суд відкрив провадження в даній справі оскільки на адресу суду від представника позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу та копії звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та довідки про місце проживання позивача та спадкодавця, а тому позивачем було усунуто недоліки позовної заяви про які зазначено в ухвалі суду від 09 травня 2023 року.

Залишаючи без руху заяви, які надійшли о суду в порядку окремого провадження, судді Піщанського районного суду Вінницької області виходили з того, що відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, а тому заява яка надійшла в порядку окремого провадження має відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. ст.175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст. 295 - 300 ЦПК України.

Також судді керувалися положеннями п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Розглядаючи заяву особи Д. про визнання фізичної особи недієздатною і встановлення опіки в цивільінй справі 142/196/23 судом було постановлено ухвалу від 01 травня 2023 року про залишення її без руху, оскільки виходячи з положень ч. 3 ст. 25 Закону України "Про психіатричну допомогу" особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов’язаних із наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв’язку з цим їх прав.Проте, заявник не зазначив у своїй заяві особу, яку він просить визнати недієздатною Доценко Л.В., як заінтересовану особу, не зважаючи на право останньої на особисту участь у слуханні справи та справедливий розгляд справи. Крім того, відповідно до ст. 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу. Проте заявник документально не підтвердив місце проживання чи перебування особи, яку він просить визнати недієздатною, що має значення для визначення підсудності даної справи. Також суд в даній ухвалі звернув увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування, а не заявою особи, яка бажає бути опікуном. Проте, зміст заяви та додані до неї документи не містять даних, що заявник звертався до відповідного органу опіки та піклування із заявою про призначення його опікуном та про затвердження відповідного висновку зі складенням подання про можливість призначення заявника опікуном над недієздатною фізичною особою, наявність якого є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною і таких документів до заяви не додано. Також суд зазначив, що до заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», а Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції не передбачає звільнення заявника від сплати судового збору за заяву про визнання фізичної особи недієздатною, дана заява відсутня у до переліку заяв, за подання яких не справляється судовий збір, та закон не не містить положення про пільги щодо сплати судового збору за подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною, а тому заявнику слід сплати судовий збір за подання заяви в порядку окремого провадження. 08 травня 2023 року на адресу суду від представника заявника особи Д. - адвоката Л. надійшла заява в порядку виконання ухвали суду про залишення позову без руху, відповідно до якої надано заяву про визнання фізичної особи недієздатною і встановлення опіки в новій редакції, в якій заінтересованою особою вказано особу Д., вказано про відсутність в чинному законодавстві обов’язку звертатися до органу опіки і піклування із заявою про видачу подання про призначення його опікуном, а щодо сплати судового збору вказано, що в постанові Верховного Суду у справі № 637/909/21 від 14 грудня 2022 року зазначено, що за подання заяви про визнання особи недієздатною судовий збір не спалачується. На підставі зазначеного, суд знайшов підстави для прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Залишаючи без руху заяву особи М. про усиновлення дитини в цивільній справі 142/57/23 суд серед недоліків вказаної заяви в ухвалі від 15 лютого 2023 року вказав про її невідповідність вимогам ст. 311 ЦПК України, а саме на недолучення до заяви письмової згоди на усиновлення другого з подружжя, засвідченої нотаріально та відсутність висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини та відсутність посилання на звернення до відповідних органів для отримання такого висновку. Враховуючи, що заявник усунув недоліки, про які вказав суд у строк встановлений судом. Ухвалою суду від 15 березня 2023 року було відкрито провадження у даній справі.

В цивільній справі 142/55/23 судом було постановлено ухвалу про залишення заяви П. про надання права на шлюб від 16 лютого 2023 року з тих підстав, що у відповідності до роз`яснень, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" заява про надання особі, яка досягла чотирнадцяти років, права на шлюб (ст. 23 Сімейного кодексу України) повинна розглядатися судом в окремому провадженні, при цьому до участі в справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої дитини, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи, проте заявницею до участі у справі не залучено вказаних осіб та відомості про них відсутні в тексті заяви. Враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху були виконання заявником в строк встановлений судом в даній справі було постановлено ухвалу про відкриття провадження.

Враховуючи, що позивачами та заявниками вимоги ухвал суду про залишення заяв та позовних вимог заяв без руху були виконанні належним чином та у строк встанвлений судом, ухвали про про їх повернення через неусунення недоліків суддями Піщанського районного суду Вінницької області в першому півріччі 2023 року не постановлялися.

Разом з тим, слід зазначати, що за аналогічний період – перше півріччя 2022 року з 14 заяв та позовних заяв, які ухвалам суду були залишені без руху, 7 було повернуто через неусунення недоліків.

Результати вказаного узагальнення свідчать про те, що ухвали про залишення позовної заяви та заяви без руху постановлялися суддями Піщанського районного суду у п’ятиденний строк з дня надходження до суду позовної заяви чи заяви в порядку окремого провадження.

Зі змісту ухвал про залишення без руху заяв та позовних заяв вбачається у всіх випадках судом надавався строк для усунення недоліків, який становив 10 днів.

Також проведеним аналізом встановлено, що суд відкривав провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

На звершення, слід зазначити, що основними проблемами для суддів, які виникали у разі залишення позовних заяв без руху були, по-перше, неналежна підготовка та непрофесійність осіб, які зверталися до суду, що викликало необхідність, в тому числі, надавати додатковий строк на усунення недоліків позовної заяви, а по-друге, обмеженість суддів статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – правом на справедливий суд та, в цьому контексті, правом особи на доступ до суду, що зумовлювало постановлення ухвал про відкриття провадження навіть у випадках коли недоліки, про які зазначив суд в ухвалі про залишення заяви без руху, не були усунуті заявниками в повному обсязі.

Помічник судді Марина ОСАДЧУК