Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
А Н А Л І З
дотримання суддями Піщанського районного суду
процесуальних строків
під час розгляду цивільних справ
в другому півріччі 2013 року
На виконання плану роботи Піщанського районного суду Вінницької області на перше півріччя 2014 року було проведено аналіз практики дотримання суддями Піщанського районного суду процесуальних строків під час розгляду цивільних справ протягом другого півріччя 2013 року.
Об’єктом даного дослідження були цивільні справи, які знаходилися в провадженні Піщанського районного суду Вінницької області в другому півріччі 2013 року.
Мета даного дослідження: виявлення проблемних та спірних питань, що виникають в зв’язку із застосуванням законодавства, яке регулює строки призначення та розгляду цивільних справ, адже дотримання строків розгляду цивільних справ, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, є неодмінною умовою забезпечення правильного, справедливого та швидкого їх вирішення з метою відновлення порушення прав, інтересів громадян і юридичних осіб та покликане на зміцнення законності, правопорядку, запобігання зловживань процесуальними правами сторонами судового процесу та виховання громадян, посадових осіб державних органів та суб’єктів господарювання у дусі неухильного виконання законів та поваги до прав і свобод інших людей.
Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України, основним завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При виконані завдання цивільного судочинства щодо своєчасності розгляду цивільних справ, суддям необхідно виходити з положень Європейської конвенції з прав людини, прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ЦПК України, Постанови розширеного спільного засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів України та колегії Державної судової адміністрації України від 18 квітня 2008 року «Про стан здійснення судочинства у 2007 році та завдання на 2008 рік» та інших нормативно-правових актів України, які регулюють ці питання. Принципові положення щодо своєчасності розгляду справ відображені у Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року, №361/2006. Відповідні рекомендації щодо дотримання своєчасного розгляду справ відображені в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про підготовку справ до судового розгляду» №1 від 05.03.1977 р. із змінами та доповненнями.
Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.
Разом з тим, ні Конвенція про захист прав та основних свобод, ні практика Європейського Суду з прав людини не встановлює чітко визначений строк розгляду справи судом в межах якого, буде вважатись, що розумний строк розгляду був дотриманий. Це пов’язано перш за все з тим, що саме поняття «розумності» носить оціночний характер, тобто визначається в залежності від тієї чи іншої конкретної цивільної справи.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає:
1) складність справи;
2)поведінку заявника;
3)поведінку органів державної влади (насамперед суду);
4)важливість справи для заявника.
Україна, впровадивши у цивільно-процесуальне законодавство інститут «розумного строку», закріпила досить жорсткі межі строків розгляду цивільних справ.
Щоб проаналізувати дотримання строків призначення справ до судового розгляду, а також оперативності розгляду цивільних справ у Піщанському районному суді варто зазначити, що в порядку цивільного судочинства у другому півріччі 2013 року до Піщанського районного суду надійшло:
- 264 позовних заяв,
- 33 заяви окремого провадження,
- 2 заяви про забезпечення доказів,
- 4 заяви про забезпечення позову;
- 18 клопотань в порядку виконання рішень суду.
- 1 доручення судів України.
Аналізуючи дотримання строків призначення справ до судового розгляду суддями Піщанського районного суду, слід відмітити, що Цивільним процесуальним кодексом України регулюються строки відкриття провадження у справах, строки призначення справ до попереднього та до судового розгляду, строки розгляду справ, а також строки вирішення заяв в порядку виконання рішення суду.
В ході проведення узагальнення встановлено, що строки відкриття провадження у справі та призначення цивільних справ до попереднього судового розгляду у другому півріччі 2013 року не порушувались. Разом з тим, суддями допускалися порушення строків призначення справ до судового розгляду, а також строки розгляду справ.
Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкриті провадження у справі вирішувалося суддями Піщанського районного суду у відповідності до ч. 2 ст. 122 ЦПК України не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Частиною 1 ст. 129 ЦПК України, передбачено, що попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, частина 7 статті 130 ЦПК України вказує, що попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі. Даний строк суддями не порушувався, та попереднє судове засідання призначалося та проводилося в строк, передбачений ЦПК України.
В другому півріччі 2013 року було виявлено один випадок порушення процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 156 ЦПК України, відповідно до якої справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду. Так, цивільна справа за позовом Володимира О. про зарахування на посаду фахівця із соціальної роботи була призначена до судового розгляду з порушенням семиденного строку, встановленого ЦПК України, що було пов’язано з відпусткою судді.
При цьому варто зазначити, що ЦПК України не встановлює строків призначення справ до судового розгляду у випадку коли не проводиться попередній розгляд, а відповідно, і не можуть провадитися дії по підготовці справи до судового розгляду, крім розгляду заяв про забезпечення позову та забезпечення доказів.
Вбачається, що семиденний строк призначення справи до судового розгляду, передбачений ст.156 ЦПК України, не стосується випадків, коли справа до попереднього розгляду не призначається, а отже підготовчі дії у справі не проводяться. Вбачається, що семиденний строк призначення справи до судового розгляду з моменту відкриття провадження не забезпечить своєчасного повідомлення (за 3 доби до дати слухання справи) учасників про дату та місце судового розгляду, не кажучи про повернення до суду відомостей про отримання особами, які беруть участь у справі судової повістки, що беззаперечно призведе до відкладення слухання справи. В таких випадках суддями справи призначалися до судового розгляду в такий термін, який би забезпечив їх розгляд протягом строків, встановлених ст. 157 ЦПК України.
Так, в статті 157 ЦПК України закріплено, що цивільні справи мають бути розглянуті протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Строк розгляду справ про стягнення аліментів та поновлення на роботі не повинен перевищувати одного місяця.
При цьому частина 2 статті 157 ЦПК України, щодо продовження строків розгляду справи, за клопотанням сторони, але не більше ніж на 15 днів, суддями не застосовувалося.
Основними причинами тривалого розгляду цивільних справ були відкладення їх розгляду через неявку в судове засідання однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, неявки відповідача в судове засідання та за інших підстав.
Із положень ст. 27 ЦПК України випливає, що учасники судового розгляду повинні добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. При цьому дієвого механізму впливу на невиконання учасниками процесу покладених на них процесуальних обов'язків законодавством не передбачено.
Але разом з тим, через неодноразову неявку без поважних причин до суду відповідача, експерта, свідка, спеціаліста, іншої особи, особиста участь якої в судовому розгляді визнана обов'язковою, фактично відкладається розгляд кожної третьої справи, що унеможливлює швидкий розгляд цивільної справи. Зокрема, через неявку позивача, відповідача, представника, інших учасників процесу п’ять разів оголошувалася перерва в розгляді цивільної справи за позовом ТОВ «ОТП «Ф-Україна» до Дмитра Т. про стягнення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого був порушений строк розгляду справи і вона перебувала в провадженні суду більше 3 місяців. Також, неодноразово у зв’язку з неявкою сторін відкладався розгляд цивільної справи за позовом Володимира О. до Піщанського центру соціальних служб про зарахування на посаду фахівця із соціальної роботи, внаслідок чого вона була розглянута в строк більше 2 місяців з дня відкриття провадження. Чотири рази через неявку однієї із сторін оголошувалася перерва у розгляді цивільної справи за позовом Михайла Б. до Алли С. про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах, внаслідок чого її розгляд тривав понад три місяці.
Непоодинокими були випадки, коли учасники процесу без поважних причин не з'являлися до суду, надаючи заяви з проханням відкласти слухання справи у зв'язку з хворобою, зайнятістю у іншому процесі, тощо. При цьому, нерідко в подальшому поважність причин неявки в судове засідання ними не підтверджувалася.
Однак, зазначене є не єдиними причинами затягування строків розгляду цивільних справ суддями Піщанського районного суду в другому півріччі 2013 року. Важливу роль в цьому відіграє недобросовісне виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, а також не кваліфікованість їх представників.
Попри встановлені положення закону щодо подання до суду доказів під час попереднього судового засідання або до початку розгляду справи по суті (ст. 131 ЦПК України), на цій стадії сторонами дана вимога не виконується, що змушувало суддів відкладати слухання справи на іншу дату для витребування доказів. Систематичними є випадки, коли учасники процесу з'являються до суду непідготовленими до розгляду справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, подають в день призначення слухання справи заяви про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, надання до суду додаткових доказів, тощо.
Наприклад, розгляд цивільної справи за позовом Сергія П. до ТОВ «Мостобудзагін» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та моральної шкоди, яка перебувала в провадженні Піщанського районного суду близько 5 місяців, тричі відкладалася за клопотанням представника цивільного позивача та двічі у її розгляді оголошувалася перерва у зв’язку з витребуванням документів. Двічі за клопотанням позивача та три рази у зв’язку з витребуванням документів оголошувалася перерва у розгляді цивільної справи за позовом Марії Ц. до СО «Піщанські ЕМ» про захист прав споживача, внаслідок чого було порушено строки розгляду справи і вона перебувала в провадженні суду понад 2 місяці з дня відкриття провадження. Розгляд цивільної справи за позовом Василя Р. до ПАТ КБ «ПБ» про примусове повернення депозитного вкладу відкладався 15 разів з причин: неявки однієї із сторін, неодноразово за клопотанням представників сторін та у зв’язку з витребуванням додаткових документів, необхідних для правильного вирішення справи, результатом чого стало затягування розгляду справи на понад 5 місяців.
Також, серед суб’єктивних причин тривалого розгляду справ необхідно зазначити зловживання процесуальними правам учасниками судового розгляду. Зокрема, до таких зловживань можна віднести подання цивільних чи адміністративних позовів, у яких предмет спору є тим самим, що й у справі, що вже розглядається, зі зміною складу учасників процесу чи зазначенням додаткових підстав (часто надуманих) з метою штучного спотворення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі (п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України).
Вивчення цивільних справ, що перебувають на розгляді суддів Піщанського районного суду встановлено, що основним причинами тривалого перебування справ у провадженні суду є ряд об’єктивних причин:
1) зупинення розгляду справи з підстав, передбачених ч. 1 ст. 201 ЦПК України, в тому числі у зв’язку з :
- неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;
2) невчасне виконання судових експертиз
3) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції судом касаційної інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції;
Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини вихідним пунктом для оцінки розумності строку розгляду справ, в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції, визначає обставини справи. При цьому звертає увагу на те, що держава несе відповідальність лише за дії органів. На неї не може бути покладена відповідальність за затягування розгляду справи, викликане використанням сторонами в цивільному процесі всіх наявних процесуальних прав, наданих національним законодавством.
Також варто зазначити, що забезпечення оперативності розгляду цивільних справ також пов'язана з умінням суддів належним чином організувати свою роботу. А тому, в контексті оперативності (своєчасності) розгляду справи не можливо не звернути увагу і на належну підготовку справи до судового розгляду.
Завданням підготовки справи до судового розгляду в суді є: створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, у тому числі примирення сторін; визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні застосовуватися при вирішенні спору; визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті і забезпечення їхнього подання до моменту початку розгляду; повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду.
Таким чином, перехід від активності суду до реальної реалізації принципу змагальності сторін, тобто до відносної пасивності суду та активності сторін, обумовлює залежність досягнення процесуальної мети від діяльності останніх. Тому розгляд справ в установлені законом строки, залежить, як від добросовісного ставлення учасників процесу та їх представників до виконання покладених на них процесуальних обов'язків, так і від діяльності суду. Усе у комплексі створить належні умови для своєчасного вирішення цивільних справ, а отже і створить умови для виконання Україною вимог розумності, взятих на себе Конвенцією.
Висновки та пропозиції
Підбиваючи підсумки, слід відзначити, що проблема оперативності розгляду цивільних справ у розумні строки є багатоаспектною, яка залежить не тільки від діяльності судді, а й самих учасників процесу. Вирішення цієї проблеми можливо завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних обов'язків, які, безумовно, повинні забезпечуватись дієвим механізмом впливу.
Варто зазначити, що суддями Піщанського районного суду Вінницької області на протязі другого півріччя 2013 року вживалися всі заходи для оперативного розгляду цивільних справ. Порушення процесуальних строків було допущено лише при розгляді восьми цивільних справ, із загальної кількості справ, які перебували в провадженні суду протягом звітного періоду, з об’єктивних незалежних від суддів причин. Спостерігається позитивна динаміка в дотриманні процесуальних строків на стадії надходження справи до суду та прийняття рішень щодо її подальшого спрямування, а також в частині дотримання загальних строків розгляду цивільних справ (перебування на розгляді у суді).
У зв'язку з наведеним пропонується звернути увагу суддів:
- на дотримання десятиденного строку призначення справ до попереднього розгляду після відкриття провадження;
- на дотримання семиденного строку призначення справи до судового розгляду, який рахується з дня закінчення проведення підготовчих дій до судового розгляду;
- на дотримання розумних строків розгляду цивільних справ - не більше двох місяців з дня відкриття провадження, а у справах про стягнення аліментів та поновлення на роботі — одного місяця;
- на недопущення затягування розгляду справ та реагування належним чином на зловживання своїми процесуальними правами особами, які беруть участь у справі.
З метою недопущення порушень законодавства та забезпечення єдиної практики судового розгляду дане узагальнення пропонується обговорити на нараді суддів Піщанського районного суду Вінницької області.
Суддя Піщанського
районного суду Н. Л. Щерба
Осадчук
(04349) 2-25-02
_03_03.png)
