Піщанський районний суд Вінницької області

17 вересня 2013, 14:15

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

практики вирішення слідчими суддями

Піщанського районного суду Вінницької області

питань, пов’язаних із заходами забезпечення

кримінального провадження.

Чинним КПК України вперше введено поняття «слідчий суддя», яким відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а у випадку, передбаченому ст. 247 КПК – голова чи за його визначенням, інший суддя суду апеляційної інстанції.

Інститут слідчого судді є принципово новим для національного кримінального судочинства, а тому комплексний аналіз судової діяльності слідчих суддів, їх перших кроків у здійсненні функції судового контролю є вкрай актуальним. Піщанським районним судом Вінницької області проведено узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями клопотань кожного виду заходу забезпечення кримінального провадження з моменту набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України.

Мета проведення узагальнення: комплексний аналіз справ, пов’язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, розглянутих слідчими суддями Піщанського районного суду Вінницької області в порядку нового КПК за період з 20 листопада 2012 року по 21 серпня 2013 року, строків та порядку їх розгляду, виявлення проблемних, спірних та неврегульованих чинним КПК питань, які виникають під час процесуальної діяльності слідчих суддів і потребують невідкладного вирішення і роз’яснення з ціллю забезпечення однакової судової практики, виявлення недоліків, які допускаються органами досудового розслідування при підготовці та направленні до судів відповідних клопотань, дотримання процесуальних строків їх подачі та розгляду.

Поняття «заходи забезпечення кримінального провадження» чинним КПК вводиться вперше. Заходами забезпечення кримінального провадження є заходи процесуального примусу, які застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК, з метою досягнення дієвості цього провадження.

Процесуальна регламентація інституту заходів забезпечення кримінального провадження зосереджена в розділі ІІ КПК.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є:

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4) відсторонення від посади;

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;

7) арешт майна;

8) затримання особи;

9) запобіжні заходи.

КПК допускає застосування заходів забезпечення кримінального провадження із значними обмеженнями. Не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ст. 132 КПК).

Слідчі судді Піщанського районного суду Вінницької області, розглядаючи клопотання, завжди вивчали можливість отримати для потреб досудового розслідування речі й документи, які можуть бути використанні під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, станом на 21 серпня 2013 року з часу набрання чинності КПК України 2012 року – з 20 листопада 2012 року в провадженні Піщанського районного суду Вінницької області перебувало 69 клопотань учасників кримінального провадження та органів досудового розслідування, з них

· 13 становили клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів;

· 7 становили клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

· 13 клопотань про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання.

Решту, а саме 33 клопотання, склали клопотання про надання дозволу на проведення обшуку. Також, на розгляд до Піщанського районного в порядку КПК України надійшло дві скарги на бездіяльність прокурора та одна заява про відвід слідчому у кримінальному провадженні.

З проведеного аналізу вбачається, що значна кількість рішень слідчих суддів у сфері застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосується розгляду клопотань органів досудового розслідування про тимчасовий доступ до речей та документів.

Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

При вирішенні питання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, слідчими суддями враховувалось, що застосування такого заходу не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що : 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурори звернувся з клопотанням.

Слідчими суддями приймалися до провадження тільки клопотання слідчих про тимчасовий доступ до речей і документів, погоджені з прокурором, який здійснює нагляд за законністю провадження досудового розслідування, до яких був доданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого до слідчого судді, подається клопотання, та які відповідали вимогам ч. 2 ст. 160 КПК Укпаїни, яка передбачає, що в клопотанні зазначаються:

1) Короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність;

3) Речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) Підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) Значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) Можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) Обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне клопотання порушується стороною кримінального провадження.

Проведене узагальнення засвідчило, що слідчі судді Піщанського районного суду правильно розуміють процесуальне значення тимчасового доступу до речей і документів, в повному обсязі дотримуються вимог щодо змісту ухвали про доступ до речей і документів та згідно вимог ст. 164 КПК України зазначають в ухвалі: 1) прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; 2) дата постановлення ухвали; 3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; 4) прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; 5) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; 6) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; 7) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду (ст. 166 КПК).

Таким чином, за результатами розгляд клопотань органів досудового розслідування слідчими суддями було винесено 20 ухвал, відповідно до яких клопотання слідчих задоволено та надано тимчасовий доступ до речей і документів, в тому числі і до тих, які містять охоронювану законом таємницю.

Слідчі судді Піщанського районного суду Вінницької області вказують на наступні проблемні, спірні та неврегульовані КПК питання, що виникали при розгляді клопотань про надання тимчасового доступу до речей та документів:

1) відповідно до вимог ст. 163 КПК клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів розглядається в судовому засіданні. Проте, під час застосування даної норми є незрозумілим строк, протягом якого клопотання повинно бути розглянуто слідчим суддею;

2) під час розгляду питання про надання тимчасового доступу до речей та документів (в порядку ч. 4 ст. 163 КПК) у присутності особи, в якої перебувають речі та документи судді слідчі зіткнулися з тим, що процесуальний статус такої особи КПК не визначений, у зв’язку з чим представник юридичної особи, який бажав брати участь у судовому засіданні не зміг належним чином оформити довіреність від імені юридичної особи, в якій слід зазначити обсяг прав та обов’язків представника або послатися на конкретну норму КПК, яка визначає процесуальний статус

3) у вимогах до змісту клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів (ст. 160 КПК України) відсутня вимога про надання інформації про ПІБ особи або найменування юридичної особи, які мають надати доступ до речей і документів, оскільки на органи досудового розслідування не покладається обов’язок надавати такі відомості, а в ухвалі слідчого судді ці відомості мають бути обов’язково вказані (ст. 164 КПК);

4) чинним КПК не врегульовано, яким чином сторона яка звернулася із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів повинна доводити наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів;

5) КПК не врегульовано питання переліку документів, що додаються до клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів;

6) які процесуальні дії повинен вчинити слідчий суддя, якщо слідчий органу досудового розслідування, який звернувся з клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю не з’явився за викликом суду для розгляду зазначеного клопотання ( відмовити у розгляді чи відмовити у задоволенні клопотання по суті, чи відкласти розгляд клопотання на іншу дату).

7) чинним КПК не передбачено право слідчого судді залишити клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів без руху або повернути його, якщо клопотання не відповідає вимогам КПК України.

З проведеного узагальнення вбачається, що переважна кількість рішень слідчих суддів у сфері застосування запобіжних заходів стосувалася обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання.

На відміну від КПК 1960 року колишній запобіжний захід, який застосовувався слідчими під час досудового слідства у кримінальних справах - підписка про невиїзд трансформовано новим КПК в особисте зобов’язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, деякі з яких раніше не могли покладатися на особу, до якої було застосовано підписку про невиїзд або інші запобіжні заходи не пов’язані з триманням під вартою.

За результатами застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання, слідчі судді Піщанського районного суду Вінницької області покладали на підозрюваних зобов’язання, передбачені лише ст. 194 КПК України, найпоширенішими з яких є прибуття до слідчого за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Інші види особистого зобов’язання, зокрема утримуватися від спілкування з будь-якою особою із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, пройти курс лікування від наркотичної та алкогольної залежності докласти зусиль до пошуку роботи або навчання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну або носити електронний засіб контролю свого відображення в ухвалах слідчих суддів Піщанського районного суду Вінницької області не знайшли.

За результатами розгляду слідчими суддями Піщанського районного суду Вінницької області, було задоволено 12 клопотань про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання. Ухвалою слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області відмовлено в задоволенні одного клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді особистого через недоведеність обставин, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК.

Слідчі судді Піщанського районного суду Вінницької області, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, встановлювали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розгляд слідчими суддями клопотань про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання здійснювався невідкладно з моменту надходження клопотання до суду, так як підозрюванні по всіх клопотанням перебували на свободі.

Слідчі судді ретельно перевіряли відповідність поданих клопотань слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, яким обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювався за участю слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника.

При цьому слідчими суддям враховувалося, що виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадження є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, запобіжний захід застосовувався з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчі судді, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінювали в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим; вік та стан здоров’я підозрюваного, його сімейний стан, наявність утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа , або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини та інші фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Слідчі судді враховували також особливі порядки застосування запобіжних заходів до певних категорій осіб, визначенні чинним КПК. Зокрема, запобіжний захід у виді особистого зобов’язання був застосований до 12 осіб, з них троє – неповнолітні. Запобіжний захід у виді особистого зобов’язання до неповнолітніх підозрюваних застосовувався з урахуванням його вікових та психологічних особливостей і роду занять.

Особливих проблемних питань, при розгляді клопотань вказаної категорії, як зазначають слідчі судді, в них не виникало. Ухвали про застосування запобіжного заходу відповідали вимогам ст. 196 КПК України.

Клопотань слідчого, прокурора про застосування інших видів запобіжних заходів, як то особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, до Піщанського районного суду Вінницької області протягом звітного періоду не надходило.

В статті 309 КПК наведений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку. Слідчими суддями Піщанського районного суду Вінницької області бралися до уваги положення ч. 3 ст. 309 КПК України, яка передбачає, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, про що зазначали в резолютивній частині ухвал.

Особливо слідчими суддями зверталася увага на положення п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК, за змістом якого в апеляційному порядку під час досудового розслідування може бути оскаржена ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, лише у разі, якщо такою ухвалою надано дозвіл на вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа – підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

В інших випадках ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

В період з дня набрання чинності КПК України і станом на 21 серпня 2013 року, жодна з ухвал слідчих суддів Піщанського районного суду Вінницької області, постановлена за результатами розгляду клопотань слідчих про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в апеляційному порядку під час досудового розслідування оскаржена не була, на них не були поданнні заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Проте, апеляційну скаргу було подано на ухвалу слідчого судді, постановлену за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора району. Так, скаржниками Коломієць В. Т. та Коломієць М. А. до Апеляційного суду Вінницької області було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2013 року, якою повернуто скаргу Коломійця В. Т. та Коломійця М. А. на бездіяльність прокурора району. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 05 березня 2013 року заяву скаржників Коломійця В. Т. та Коломієць М. А. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2013 року, задоволено та поновлено Коломійцю В. Т. та Коломієць М. А. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2013 року. Проте апеляційну скаргу Коломійця В. Т. та Коломієць М. А. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2013 року, якою повернуто скаргу Коломійця В. Т. та Коломієць М. А. на бездіяльність прокурора району – залишено без змін.

Висновки:

Тенденції розвитку кримінально-процесуального законодавства свідчать про посилення гарантій прав осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та значне розширення повноважень суду на стадії досудового розслідування в кримінальному провадженні, зокрема через інститут слідчого судді.

Новий КПК України покладає на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків, одночасно пред’являючи до слідчого судді підвищені вимоги щодо оперативності розгляду ним відведених до його компетенції питань, вимагає підвищеної уваги, проникливості і далекоглядності у своїх рішеннях, встановлюючи необхідність у багатьох ситуаціях ухвалювати рішення негайно, й при цьому вирішувати найбільш значущі для особи питання – питання обмеження її прав і свобод.

Проведеним узагальненням встановлено, що слідчі судді Піщанського районного суду Вінницької області в цілому якісно, в установлені строки розглядають клопотання слідчих та інших учасників кримінального провадження про забезпечення заходів кримінального провадження, дотримуються процесуальних строків розгляду цих клопотань, норм КПК України.

Проте суттєва новелізація кримінального процесуального закону України та відсутність напрацьованої практики у цій сфері зумовила неоднозначне тлумачення слідчими суддями деяких положень Кримінального процесуального кодексу України.

Зважаючи на істотні особливості та важливість питань, вирішення яких, відповідно до кримінального процесуального закону, належить до компетенції слідчих суддів, вважаємо, що дане узагальнення сприятиме вдосконаленню судової практики з цих питань, правильному розумінню та однаковому застосуванню норм Кримінального процесуального кодексу України.

З метою підвищення якості здійснення правосуддя слідчими суддями, недопущення судових помилок та порушень норм чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, пропонується розглянути узагальнення на нараді суддів Піщанського районного суду Вінницької з метою доведення до відома слідчих суддів, обговорення спірних, проблемних та нерегульованих КПК питань, розроблення шляхів їх вирішення з метою забезпечення єдиної судової практики під час вирішення клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Голова Піщанського

районного суду О. І. Фартух

Вик. Осадчук

(04349)2-25-02