Аналіз причин скасування та зміни судових рішень по адміністративних справах за 2012 рік

 

Метою дослідження  було вивчення причин скасування та зміни судових рішень в адміністративних справах, виявлення проблемних та спірних питань, які виникають при застосуванні норм матеріального та процесуального права, та в подальшому стають причиною скасування або зміни прийнятих постанов та постановлених ухвал за результатами вирішення адміністративних спорів, а також надання пропозицій щодо заходів, які необхідно вжити для формування єдиної судової практики.

 

Об’єктом вивчення були адміністративні справи та постанови прийняті за результатами їхнього судового розгляду, а також ухвали та постанови апеляційного адміністративного суду, постановлені за результатами перегляду постанов та ухвал Піщанського районного суду по адміністративних справах.

 

В 2012 році в провадженні Піщанського районного суду перебувало 82 адміністративних справи. Протягом звітного періоду було розглянуто 82 справи, з яких 75 – з прийняттям постанови. Задоволено 75 адміністративних позовів. По 1 адміністративній справі провадження було закрито. 6 заяв залишено без розгляду.

В статті 185 КАС України закріплено право апеляційного оскарження, яке передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених КАС України.

             Сторонами та іншими особами, які брали участь у справі було оскаржено 5 постанов, прийнятих суддями Піщанського районного суду за результатами розгляду справ в порядку адміністративного судочинства на протязі 2012 року. Також, апеляційні скарги були подані на 6 ухвал, постановлених за результатами розгляду адміністративних справ протягом звітного періоду.

Частиною 1 статті 198 КАС України  та частиною 1 статті 199 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову/ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право:

1)      Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову/ухвалу  суду без змін;

2)      Змінити постанову/ухвалу суду;

3)      Скасувати постанову/ухвалу та прийняти нову постанову/ухвалу;

4)      Скасувати постанову/ухвалу і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5)      Визнати постанову/ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі.

6)      Скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

В результаті розгляду апеляційних скарг на постанови Піщанського районного суду, прийнятих за результатами розгляду адміністративних справ в 2012 році, Вінницьким апеляційним адміністративним судом було скасовано 1 постанову.

Причиною скасування постанови суду у справі за адміністративним позовом Д. до С. – Кукулівського сільського голови про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії та відшкодування судових витрат, якою позовні вимоги були задоволені частково, стало порушення Піщанським районним судом при прийняті постанови норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, своєю постановою від 31 травня 2012 року Вінницький апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу позивача на постанову Піщанського районного суду в адміністративній справі за позовом Д. до С. – Кукулівського сільського голови про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії та відшкодування судових витрат, скасував постанову суду від 20 березня 2012 року та постановив нову постанову, в якій вказав, що суд першої інстанції безпідставно зобов’язав Кукулівську сільську раду вчинити певні дії, так як зазначена сільська рада не була відповідачем по справі і судом до участі не залучалася, а адміністративний позов було подано до конкретної посадової особи. Крім того, стягуючи судові витрати на користь позивача, суд не врахував, що дані витрати належним чином документально не підтверджені. А тому Вінницький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що при прийняті вказаної постанови Піщанський районний судпорушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Також, Вінницьким апеляційним адміністративним судом було скасовано 3 ухвали, постановлені суддями Піщанського районного суду за результатами розгляду справ в порядку адміністративного судочинства в 2012 році. Вінницьким апеляційним адміністративним судом для продовження розгляду до Піщанського районного суду було направлено 3 справи.

Зокрема,  ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року було скасовано ухвалу Піщанського району від 09 квітня 2012 року, якою було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «ТДФ» до Гонорівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради. Піщанський районний суд, дослідивши адміністративний позов та додані до нього матеріали прийшов до висновку, що спір між сторонами підвідомчий господарському суду. Проте, Вінницький апеляційний адміністративний суд в своїй ухвалі вказав, враховуючи, що позивач, оскаржує рішення сільської ради, яка в розумінні КАС України є суб’єктом владних повноважень, то даний спір є публічно-правовим і повинен бути вирішений в порядку адміністративного судочинства, а тому суд постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив норми процесуального права, а тому ухвалу слід скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.

Вінницьким апеляційним адміністративним судом (ВААС) було скасовано ухвалу Піщанського районного суду від 29 березня 2013 року про залишення без розглядупозовної заяви Ш. до Рудницької селищної (територіальної) виборчої комісії з позачергових виборів Рудницького селищного голови про визнання опублікованого 24 березня 2012 року Рудницькою селищною (територіальною) виборчою комісією з позачергових виборів Рудницького селищного голови 18 березня 2012 року в газеті “Піщанські вісті”№21-22 (9347-9348) повідомлення про результати виборів Рудницького селищного голови, в якому зазначено про визнання виборів недійсними, нечинним. Піщанський районний суд залишив позовну заяву Ш. без розгляду тому, що позовна заява була подана до суду після закінчення встановленого ч. 6 ст. 172 КАС України п’ятиденного строку з дня прийняття рішення відповідачем про визнання виборів недійсними. Проте, ВААС не погодився з такими висновками суду першої інстанції, та скасував вказану ухвалу по причині порушення норм матеріального та процесуального прав, які призвели до неправильного вирішення питання, а адміністративну справу направив для продовження розгляду в Піщанський районний суд.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду було задоволено апеляційну скаргу Ш. на ухвалу Піщанського районного суду від 25 вересня 2012 року в справі за адміністративним позовом Ш. до Піщанського селищної ради про визнання законним та поновлення рішення, якою, позовну заяву в частині затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, повернуто позивачеві. Повертаючи позовну заяву Ш., Піщанський районний суд виходив з того, що позивач не усунув недоліки у зазначений судом строк. В своїй ухвалі від 01 листопада 2012 року ВААС зазначив, що не погоджується з даним рішенням суду та звернув увагу на п. 1 ч. 1 ст. 108 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, та наголосив, що для повернення позовної заяви позивачу визначальним є саме факт не усунення недоліків, встановлений судом, і вказане не може ототожнюватися лише із закінченням встановленого судом строку для усунення недоліків позовної заяви. ВААС було відмічено, що залишення позовної заяви без руху є тимчасовим заходом, який застосовується судом і тривалість строку для усунення недоліків позовної заяви визначається судом в кожному випадку окремо, з огляду на характер недоліків та час, об’єктивно необхідний для їх усунення визначеним судом способом. ВААС було вказано, що строк для усунення недоліків належить до процесуальних строків, тривалість та межі якого визначає суд. Разом з тим, ВААС наголосив, що наряду з вищевказаними обставинами, суд при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху, також має враховувати строки пересилання поштових відправлень. При цьому ВААС керується ч. 3 ст. 33 КАС України, яка передбачає, що судовий виклик, судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією та звернув увагу суду першої інстанції на наказ Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12 грудня 2007 року «Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», якими встановлено нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, в тому числі і рекомендованої письмової кореспонденції, які суд першої інстанції повинен враховувати при вставленні строку для усунення недоліків позовної заяви. ВААС прийшов до висновку, що повертаючи позовну заяву в даному випадку у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення без руху, суд першої інстанції не пересвідчився, що вжив вичерпних заходів для належного виконання заявником судового рішення, та не врахував всі обставини, у тому числі і передбачений максимальний строк пересилання поштових відправлень. А тому ВААС скасував вказану ухвалу суду як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі по причині порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Адміністративну справу за позовом Ш. до Піщанської селищної ради про визнання законним і поновлення рішення, направлено до Піщанського районного суду для продовження розгляду.

 

 

Як свідчить проаналізована судова практика найчастіше постанови та ухвали Піщанського районного суду, постановлені в порядку адміністративного судочинства, скасовувалися Вінницьким апеляційним адміністративним судом з підстави порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зокрема, скасовувались ухвали Піщанського районного суду про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до ст. 100 КАС України, з наступних підстав. Зокрема, нормами статті 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Строки звернення до адміністративного суду встановлені ст. 99 КАС України, частиною першою якої передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Частиною 3 наведеної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, суддям Піщанського районного суду слід звертати увагу на особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ, для яких КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками.  Наприклад, відповідно до ч. 6 ст. 172 КУпАП, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду в п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, а позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано не пізніше як за два дні до дня голосування. Спеціальні строки звернення до суду встановлюються і для інших категорій адміністративних спорів. Тому, судді, насамперед, повинні дати чітку правову кваліфікацію правовідносинам, що потребують вирішення, з’ясувати чи поширюється на вимоги позовна давність, встановлена КАС України і застосувати до них відповідні норми закону при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого строку звернення до адміністративного суду.

Також, були випадки скасування Вінницьким апеляційним адміністративним судом ухвал Піщанського районного суду, коли при вирішенні адміністративних справ неправильно визначалась підсудність даних справ, особливо коли відповідачем по справі виступав орган місцевого самоврядування, в спір стосувався земельних правовідносин.

В зв’язку з цим, суддям Піщанського районного суду слід враховувати, що ч. 1 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Враховуючи викладене, спори щодо правомірності рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування у земельних спорах фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі № 1-6/2010 від 01.04.2010 року за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в» Земельного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України вирішено, що положення п. 1 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Цим же рішенням Конституційний суд визначив, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції», тому при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб’єкти владних повноважень. У свою чергу, положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад, відповідно до цього кодексу, вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень. Тому дані спори вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Аналізуючи причини скасування Вінницьким апеляційним адміністративним судом рішень, також встановлено, що однією із них є недостатність доказової бази та невідповідність висновків суду обставинам справи, в результаті чого судом апеляційної інстанції рішення судів першої інстанції скасовувались, та приймалися нові постанови, якими адміністративні позови вирішувалися по суті.

Суддями Піщанського районного суду допускалися помилки при застосуванні п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. В даному випадку слід мати на увазі, що для повернення позовної заяви позивачу визначальним є саме факт неусунення недоліків, встановлений судом. Вказане не може ототожнюватись лише із закінченням встановленого судом строку для усунення недоліків позовної заяви. За таких обставин неусунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, у встановлені судом строки не може слугувати прямим доказом невиконання вимог ухвали суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд має зазначати недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлювати строк, достатній для усунення недоліків. Тобто тривалість строку для усунення недоліків позовної заяви визначається у кожному випадку окремо, з огляду на характер недоліків та час, об’єктивно необхідний для їх усунення визначеним судом способом. Поряд з вищевикладеними обставинами суд при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху також має враховувати строки пересилання поштових відправлень.

При цьому відповідно до частини третьої статті 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюються рекомендованою кореспонденцією.

Варто зазначити, що відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.2007 року "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" (далі - Нормативи) встановлено нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, в тому числі і рекомендованої письмової кореспонденції. Водночас, згідно з пунктом 1.4 Нормативів нормативним строком   пересилання   поштових відправлень   та поштових переказів (крім простих листів та поштових карток) є час, установлений для пересилання поштових відправлень та поштових переказів від об’єкта поштового зв’язку місця приймання до об’єкта поштового зв’язку місця вручення.

Відповідно до пункту 4 Нормативів нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку становлять:

-        місцевої – Д+2;

-        у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) – Д+3;

-        між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) – Д+4;

-        між іншими населеними пунктами різних областей України – Д+5,

де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, повертаючи позовну заяву у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд повинен пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного виконання заявником судового рішення, та врахувати всі обставини, у тому числі і передбачений максимальний строк пересилання поштових відправлень.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що з метою усунення виявлених недоліків суддям Піщанського районного суду Вінницької області при розгляді справ в поряду КАС України,  слід більш ретельно вивчати матеріали справ, більш предметно підходити до застосування норм  матеріального права та законодавства про адміністративне судочинство під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, залишення позовної заяви без руху, повернення заяви, а також всебічно, повно і об’єктивно досліджувати обставини справи, при прийняті кінцевого рішення по суті позовних вимог.

 Існує нагальна потреба вивчення суддями при підготовці справ до судового розгляду не тільки положень законів, які регулюють спірні правовідносини, але й підзаконних нормативно – правових актів, що регламентують конкретні правовідносини.

Крім того, при розгляді справ та прийнятті рішень, суддям Піщанського районного суду потрібно постійно вивчати матеріали судової практики Вищого адміністративного суду України, брати до уваги його роз’яснення, інформаційні листи, знайомитися з узагальненнями судової практики по окремих питання адміністративного судочинства.

З метою недопущення помилок, які стають підставою для скасування постанов та ухвал в адміністративних справах в майбутньому, пропоную обговорити висновки узагальнення на нараді суддів Піщанського районного суду Вінницької області.

 

           Осадчук

2-25-02