Кредитні зобов’язання подружжя після розлучення

Стаття  69 Сімейного кодексу України передбачено право подружжя на поділ майна, що є об’єктом права їх спільної сумісної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. За Цивільним кодексом України (ч. 1 ст. 190) майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, у разі поділу спільного майна подружжя підлягають поділу не тільки речі, але й майнові права та обов’язки, що є об’єктом права їх спільної сумісної власності. Однак на практиці у більшості судових справ про поділ спільного майна подружжя розглядаються позови та приймаються рішення про поділ переважно речей, які перебувають у спільній сумісній власності подружжя (речей домашнього вжитку, грошових коштів, об’єктів нерухомості тощо). Судові рішення про поділ інших видів майна зустрічаються порівняно рідко.

Разом з тим з розвитком ринкових відносин та системи банківського кредитування в Україні зросла кількість довгострокових кредитних угод, що укладаються в інтересах сім’ї одним з подружжя. Такі правочини породжують у подружжя відповідні довгострокові майнові права та обов’язки, які, також є об’єктом права їх спільної сумісної власності. Проблема поділу цих прав та обов’язків, зокрема, унаслідок розірвання шлюбу, наразі є дуже актуальною.

Доволі часто, перебуваючи у шлюбі, подружжя купує у кредит за запозичені у банківських установ кошти різноманітне майно як-то квартира, автомобіль, житловий будинок чи земельна ділянка. У разі укладення кредитного договору обидва з подружжя можуть виступати як співпозичальники, але у більшості випадків стороною кредитного договору (позичальником) є лише один з них.

За загальним правилом відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Якщо ж майно придбане частково за рахунок отриманого подружжям кредиту, частково - за спільні кошти подружжя, а частково - за рахунок грошових коштів, належних одному з подружжя, то спільною сумісною власністю буде лише та частка майна, що придбана за рахунок кредиту, отриманого подружжям, та за спільні кошти подружжя. Інша ж частка майна, придбана за рахунок грошових коштів, що належали одному з подружжя, буде особистою приватною власністю того з подружжя, за чиї особисті кошти вона придбана. На підтвердження цього положеннями ч. 7 ст. 57 СКУ визначає: якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка в цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Тому у разі придбання подружжям або одним з подружжя квартири у шлюбі за кошти, які є їх спільною сумісною власністю, така квартира вважається їх спільною сумісною власністю з моменту державної реєстрації вчиненого правочину (договору купівлі-продажу). У разі, якщо квартиру було придбано в інтересах сім’ї за кредитні кошти, така квартира також є спільною сумісною власністю подружжя, у тому числі за умови, коли позичальником коштів та покупцем квартири формально є лише один з подружжя.

Справді, відповідно до ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, грошові кошти, отримані одним з подружжя за кредитним договором, укладеним в інтересах сім’ї, слід вважати спільними коштами подружжя. Відповідно, квартира або інше майно, придбане за такі кошти, також є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу також у випадку, коли покупцем квартири формально є лише один з подружжя.

Згідно зі ст. 70 СКУ в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Проте в деяких випадках, вирішуючи питання про поділ майна подружжя, придбаного у кредит, суд відходить від засад рівності часток, адже для поділу кредитного майна недостатньо визначення джерел його придбання. Слід враховувати й інші важливі чинники, від яких залежить спосіб поділу спільного майна подружжя. Зокрема, одним з найважливіших чинників, що впливають на поділ майна подружжя та розмір часток кожного з подружжя у спільному майні, є стан погашення кредиту.

 Якщо на дату поділу майна кредит повністю погашений, питань не виникає - спільне сумісне майно подружжя підлягає поділу між чоловіком та дружиною за загальним правилом рівності часток. Якщо ж станом на дату поділу майна кредит погашений частково, необхідно вирішити питання щодо подальшого погашення кредиту. Це пояснюється тим, що згідно зі ст. 65 СКУ при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Як зазначалося, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Законодавство не визначає поняття "в інтересах сім’ї". Однак якщо, наприклад, подружжя проживає в придбаному у кредит будинку, то вважатиметься, що майно використане в інтересах сім’ї. Отже, в результаті придбання подружжям  будинку, квартири в кредит боргові зобов’язання перед банком-кредитором несуть і чоловік, і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

Залишок заборгованості за кредитом є ще одним чинником, який впливає на спосіб поділу спільного майна подружжя. Пункти 23-24 постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 р. № 11 роз’яснюють, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.

 В разі поділу між подружжям квартири (будинку), кредит за яку виплачений частково, поділу підлягає лише та частина квартири, кредит за яку вже виплачений. Саме ця частина квартири і буде спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу. Решта кредиту підлягає подальшій виплаті. Тому, хто продовжуватиме сплачувати кредит, і належатиме право власності на решту квартири. Якщо банк дасть згоду на подальшу сплату кредиту колишнім подружжям у рівних частках, то і решта квартири після повного погашення кредиту належатиме колишнім чоловіку та дружині в рівних частках. Але слід мати на увазі, що на практиці банки вкрай рідко дають такі дозволи, оскільки для цього необхідно переукладати кредитний договір. Адже залишок кредиту необхідно розподілити між двома боржниками - колишніми чоловіком та дружиною. Для цього треба провести перевірку платоспроможності боржників, передбачену в банківській установі. Проте найболючішим питанням є забезпечення кредиту, адже при його видачі банк отримав в іпотеку всю квартиру, а тепер може отримати в іпотеку по половині квартири від кожного боржника. Для банка виникає проблема: як звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання одним з боржників своїх зобов’язань за кредитом, коли один із колишнього подружжя сумлінно виконуватиме свої кредитні зобов’язання, а інший не сплачуватиме кредит за свою половину квартири.

Суперечливим є також вирішення питання про поділ майна, придбаного одним з подружжя у кредит до укладення шлюбу, за умови, що повернення кредиту здійснювалось у шлюбі за рахунок спільних грошових коштів подружжя.  В даному випадку вказане майно придбане до укладення шлюбу і належить на праві особистої приватної власності одному з подружжя, а тому не підлягає поділу як спільна сумісна власність. Проте можливий варіант стягнення на користь одного з подружжя грошової компенсації у розмірі певної частини від сплачених у шлюбі в рахунок погашення кредиту грошових коштів. Крім того існують судові рішення, якими задовольняються позови про визнання права власності одного з подружжя на частину майна, придбаного іншим за кредитні кошти до укладення шлюбу, якщо повернення кредиту відбувалось у шлюбі за рахунок спільних коштів подружжя.

Насамкінець, слід звернути увагу на те, що розмір часток чоловіка та дружини у спільному майні та спосіб його поділу залежать і від джерела та часу придбання майна, і від стану погашення кредиту за придбане майно, і від можливості поділу майна в натурі, а також від багатьох інших чинників, які лише в сукупності дозволяють визначити правильний порядок поділу майна подружжя.

 

Помічник судді

Піщанського районного суду

 Осадчук М. С.