УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики щодо заочного розгляду цивільних справ Піщанським районним судом за перше півріччя 2015 року.

На виконання листа Апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня  2015 року № ЕП-9/2015-Вих, Піщанським районним судом Вінницької області проведено узагальнення судової практики щодо заочного розгляду  цивільних справ за перше півріччя 2015 року.

Метою зазначеного  дослідження було виявлення проблемних та спірних  питань, що виникають під час проведення заочного розгляду справ, найбільш характерних порушень чи  неправильного  застосування  норм  процесуального   права, які допускаються при ухваленні заочних рішень в різних категоріях цивільних справ та при перегляді заочних рішень.

Об'єктом вивчення  були цивільні справи, за результатами розгляду яких були ухвалені заочні рішення, в тому числі, по яких відповідачами були подані заяви про перегляд заочного рішення.

Чинний Цивільно-процесуальний кодекс України, який був прийнятий 18 березня 2004 року, запровадив  інститут заочного розгляду справи, який спрямований на  забезпечення швидкого та ефективного   судового  розгляду,  в певній мірі  спрощення цивільного  процесу,  сприяння  підвищення  відповідальності сторін  за  свої дії  та  попередженню тяганини й зловживань з боку відповідача.

Умови і порядок розгляду справи без відповідача і ухвалення заочного рішення регулюються главою 8 ЦПК України, яка міститься в розділі III «Позовне провадження», тобто заочний розгляд справи не виходить за межі позовного провадження.

Проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст. 224 ЦПК. Законодавець встановив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до матеріалів узагальнення в першому півріччі 2015 року суддями Піщанського районного суду Вінницької області за результатами  розгляду цивільних справ було  ухвалено 170 рішень, з яких 26 при заочному розгляді справи.

Судді Піщанського  районного суду  дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п’яти умов судді проводили заочний розгляд справи.

Слід зазначити, що найчастіше в Піщанському районному суді заочні рішення ухвалювалися при розгляді спорів, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Зокрема, було ухвалено 20 заочних рішень у справах за позовами банківських установ до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Три заочних рішення було прийнято за результатами розгляду спорів про відшкодування шкоди, та проведено заочний розгляд по трьох справах про стягнення аліментів.

Заочний розгляд справи проводився тільки у випадках неявки та відсутності відповідача та його представника в усіх судових засіданнях. Неявка відповідача в судові засідання після оголошеної перерви, зупинення провадження у справі та поновлення її слухання, не були підставами  для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз'яснювалися його права та обов'язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог.

До постановлення ухвали про заочний розгляд справи суддями в усіх випадках обов'язково перевірявся  факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання та наявність в матеріалах справи належних доказів такого повідомлення. Зокрема, відповідно до частини 4 статті 74 ЦПК  судові повістки про виклик сторонам по справі надсилалися з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Судові повістки надсилалися поштою рекомендованим листом за адресою, зазначеною стороною, або іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності відповідачів за вказаною адресою судом надсилалися запити до районного сектору управління Державної міграційної служби України та сільських/селищних рад для встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання та перебування відповідачів. В подальшому судові повістки надсилалися відповідачам за вказаною у відповідях на запити  адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому  законом порядку. У разі відсутності відповідачів за такою адресою, відповідно до положень абзацу 3 ч. 5 ст. 74 ЦПК України, вважалося, що судовий виклик вручений їм належним чином та вони повідомлені про час та місце розгляду справ,  а тому судом ухвалювалося заочне рішення. Відповідачі, зареєстроване місце проживання/перебування чи  місце роботи яких не відоме, викликалися до суду через оголошення у пресі та з опублікуванням оголошення про виклик вважалися повідомленими про час та місце розгляду справи.

На підставі статті 224 ЦПК судом перевірявся  не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, але й поважність причин неявки відповідача в судове засідання, якщо вони відповідачем були повідомлені.

Відповідно до статті 224 ЦПК не допускається проведення заочного розгляду справи за наявності заперечень позивача проти такого вирішення спору. За результатами узагальнення встановлено, що судді з’ясовували думку позивача щодо заочного розгляду справи, роз’яснювали позивачу порядок та наслідки розгляду справи в порядку заочного провадження, зокрема щодо неможливості  зміни предмету та підстав позову, зміни розміру позовних вимог. Усна згода позивача на заочний розгляд справи  обов'язково фіксувалася у протоколі судового засідання,  а у формі письмової заяви щодо не заперечення проти заочного розгляду справи долучалася до матеріалів справи.

 Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК про заочний розгляд справи суд постановляв ухвалу, яка оформлялася як окремий процесуальний документ відповідно до вимог ч. 1 ст. 210 ЦПК України.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводилися за загальними правилами, за винятками і доповненнями, встановленими главою 8 ЦПК України.

За формою і змістом заочні рішення, ухваленні суддями Піщанського районного суду, відповідали вимогам, встановленим статтями 213 і 215 ЦПК України. Зокрема, судді  у найменуванні вказували «Заочне рішення» у зв’язку з особливостями процедури ухвалення таких рішень та з огляду на необхідність чіткого визначення для осіб, які беруть участь у справі, а також для судів належного порядку оскарження чи перегляду заочного рішення.

В описовій та мотивувальній  частинах заочного рішення  вказувалося, що справа розглядалася за відсутності відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням вимог, встановлених законом, з посиланням на відповідні статті ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК у резолютивній частині заочного рішення зазначалися строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження, а також відповідно до ст. 226 ЦПК обов’язково зазначався строк і порядок подання відповідачем заяви про його перегляд.

В резолютивній частині заочного рішення суддями вказувалося, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії. Також зазначалося, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду з визначенням порядку апеляційного оскарження, а також вказуватися, що позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до апеляційного суду.

Відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, відповідно до ст. 227 ЦПК України, копія заочного рішення не пізніше п’яти днів з дня його проголошення направлялися рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

ЦПК встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення — шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, а також загальний порядок — апеляційне оскарження — для позивача.

Стаття 228 ЦПК України встановлює, що за письмовою заявою відповідача, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив.

Статтею 229 ЦПК встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення;  ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;   обставини, що свідчать про важливість причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;  посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;  клопотання про перегляд заочного рішення;  перелік доданих до заяви матеріалів. Також суддями перед прийняттям заяви про перегляд перевірялося наявність її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів, довіреності або іншого документа, який підтверджує  повноваження представника, а також документа про сплату судового збору.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, судом її копія та копії доданих до неї матеріалів невідкладно надсилалися іншим особам, які беруть участь у справі з повідомленням про час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п´ятнадцяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про перегляд заочного рішення в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Разом з тим, якщо у справі відсутні відомості про повідомлення належним чином сторін про час та місце розгляду справи, або причини неявки будуть визнані судом поважними, розгляд заяв відкладався.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд своєю ухвалою: залишав заяву без задоволення або ж скасував заочне рішення і призначав справу до розгляду в загальному порядку.

Так, в першому півріччі 2015 року до Піщанського районного суду відповідачами було подано дві заяви про перегляд заочних рішень.   

Зокрема, 22 січня 2015 року до суду відповідачем В. було подано заяву про перегляд заочного рішення Піщанського  районного  суду від 30 грудня 2014 року у справі про стягнення заборгованості по сплаті  аліментів та пені, відповідно до якого на користь А. з нього  стягнуто  заборгованість із сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини В. в  сумі 6247,25 грн., та пеню за несплату аліментів в розмірі 3362,67 грн. Суд встановивши, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, ухвалою суду від 23 березня 2015 року  заяву В. про перегляд заочного рішення по справі за позовом А. до нього про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені, задовольнив, заочне рішення Піщанського районного суду від 30.12.2014 року по справі скасував, справу по даному позову призначив до розгляду у загальному порядку. За результатами нового розгляду справи за позовом А. до В. про стягнення заборгованості по сплаті  аліментів та пені судом було постановлено ухвалу, відповідно до якої вказаний позов залишено без розгляду, у зв’язку з подачею представником позивача заяви про залишення позову без розгляду.

Також, 14 травня 2015 року на адресу Піщанського районного суду з Крижопільського районного суду  надійшла на розгляд цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПрриватБанк» до  Ш.-1 та Ш.-2, ТОВ «П», із заявою Ш.-1 про перегляд заочного рішення з клопотанням про поновлення строку для подання заяви про скасування заочного рішення. Заочним рішенням Крижопільського районного суду від 14 грудня 2010 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до Ш.-1 та Ш.-2 та ТОВ «П» про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на майно задоволено частково. Стягнуто солідарно з Ш.-1 та Ш.-2 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 245548.86 грн., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. З матеріалів справи встановлено , що ухвалою Крижопільського районного суду від 04.12.2010 року в задоволенні клопотання  було відмовлено, а ухвалою від 16.01.2015 року  заява про перегляд заочного рішення була залишена без розгляду. Дані ухвали були оскаржені і скасовані ухвалами апеляційного суду Вінницької області від 29.12.2014 року та від 23.03.2015 року. Клопочучись про поновлення строку для подання заяви про скасування заочного рішення Ш.-1. посилався на те, що перебував у тривалому відрядженні по роботі , а тому не знав про судове засідання і ухвалене судом рішення в силу відсутності за адресою постійного проживання тривалий час. Проте суд,  заслухавши заявника та дослідивши матеріали справи,  прийшов до висновку, що  твердження заявника про обізнаність із заочним рішенням тільки в 2014 році, його доводи щодо поважності пропуску строку звернення із заявою не відповідають дійсності, а клопотання про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню. А тому,  ухвалою Піщанського районного суду від 16 червня 2015 року у  задоволенні клопотання Ш.-1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Крижопільського районного суду від 14.12.2010 року відмовлено, а заяву Ш.-1 про перегляд заочного рішення Крижопільського районного суду від 14.12.2010 року в справі за позовом ПАТ КБ « Приватбанк « до нього , ТОВ «П» та Ш.-2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21 липня 2015 року ухвалу Піщанського  районного суду Вінницької області від 16 червня 2015 року скасовано, на підставі того, що суд першої інстанції не дав належну оцінку всім обставинам порушеного заявником питання, а саме доводам відповідача Ш.-1 про перебування останнього з 02 жовтня 2010 року по 28 лютого 2011 року у відрядженні. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вирішення питання про поновлення строку на подання та прийняття заяви про перегляд заочного рішення передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Інші справи, в яких були ухвалені заочні рішення в першому півріччі 2015 року не переглядалися, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалися.

Виходячи з матеріалів узагальнення, копії судових рішень відповідачу, який не з’явився в судове засідання, як правило, направлялися з дотриманням строку, встановленого ст. 227 ЦПК з  повідомленнями про вручення відповідачу копії судового рішення. На практиці одним з найбільш характерних проблемних питань є визначення дати набрання заочними рішеннями законної сили, що пов’язано  з тим, що направлені копії судових рішень повертаються до суду з позначками «за закінченням терміну зберігання», «за адресою не мешкає», або ж вказані копії рішень з повідомленнями про вручення поштових відправлень взагалі не повертаються на адресу суду, у зв’язку з чим звернення до виконання заочних рішень, пов’язаних із стягненням грошових коштів чи інших вимог, стає фактично неможливим. Таким чином, заочні рішення не виконувались у зв’язку з відсутністю даних про вручення відповідачу копії заочного рішення. Багато питань виникає при визначенні точної дати видачі виконавчого листа позивачу для звернення його до виконання, так як в багатьох випадках вказані виконавчі листи направляються позивачам поштовим зв’язком за їхніми письмовими вимогами, що надійшли поштою.

Результати узагальнення свідчать, що заочне провадження є додатковою гарантiєю позивача вiд зловживання вiдповiдачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строкiв розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає вiдповiдачу можливiсть його затягнути, оскiльки вiн має право на скасування заочного рiшення судом, який його ухвалив, пiсля чого справа розглядається в загальному порядку.

Зміст проаналізованих судових рішень та матеріалів справ дає змогу зробити висновок про те, що судді Піщанського районного суду Вінницької області в цілому дотримуються умов проведення заочного розгляду справи, в повному обсязі з’ясовують обставини справи, проте  недостатня розробленість інституту заочного провадження та відсутність одноманітності в тлумаченні норм, які регулюють заочний порядок розгляду справи в цивільному процесі, відповідно спричиняє труднощі у правозастосуванні та потребує нагального перед усім теоретичного обґрунтування пропозицій розвитку цього цивільно-процесуального інституту відповідно до  потреб судової практики.

         Голова Піщанського

         районного суду                                             Н. Л. Щерба

Вик. Осадчук

 (04349) 2-25-02