На виконання листа Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2015 року № 1348/11-14/15 та листа Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року № 02.4-19/10856/2015, Піщанським районним судом Вінницької області вивчено та узагальнено практику застосування норм глав 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ в 2014 році.
Главами 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України передбачено постановлення адміністративним судами першої інстанції на стадіях відкриття провадження в адміністративній справі, підготовчого провадження, судового розгляду наступних судових рішень, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку: ухвал про залишення позовної заяви без руху та її повернення, відмову у відкритті провадження у справі, забезпечення адміністративного позову, залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі.
Мета дослідження: виявлення проблем та найбільш характерних помилок, що виникають у застосуванні суддями процесуального закону, який регулює порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення, відмову у відкритті провадження у справі, забезпечення адміністративного позову, залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі
Об’єктом аналізу були судові рішення, постановлені при розгляді адміністративних справ у 2014 році.
Протягом 2014 року в провадженні Піщанського районного суду Вінницької області перебувала 41 адміністративна справа, під час розгляду яких суддями було постановлено 2 ухвали про залишення позовної заяви без руху, 1 ухвалу про повернення позовної заяви позивачу через не усунення недоліків, 3 ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, закрито провадження в одній справі, відмовлено у відкритті провадження по одній справі, провадження відкрито в 36 справах.
У адміністративному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, на підставі якої суддя відкриває провадження у справі. Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у ст.106 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява, ім’я (найменування) позивача, його поштова адреса, інші засоби зв’язку, ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса та інші засоби зв’язку, зміст позовних вимог згідно із ч. 4 та ч. 5 ст. 105 КАСУ, виклад обставин, якими вони обґрунтовуються, з поданням доказів чи із посиланням на докази, на їх підтвердження.
Стаття 106 КАС України передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а також документ про сплату судового збору.
Положення ч. 1 ст. 108 КАСУ вказують, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАСУ, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк достатній для усунення недоліків.
В основному підставами залишення позовних заяв без руху в 2014 році були відсутність документа про сплату судового збору, незазначення позивачем доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також невідповідність формулювання позовних вимог ч. 4 ст. 105 КАСУ.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв’язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
А тому, судді Піщанського районного суду, залишаючи позовну заяву без руху детально вказували в ухвалі, які саме недоліки допущені, яким чином їх належить усунути і у який термін.
Як приклад, можна навести ухвалу Піщанського районного суду від 19 червня 2014 року, якою позовну заяву Віталія К. до начальника ВДАІ про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідала вимогам КАСУ. Всупереч нормам ч. 1 п. 3 ст. 106 КАСУ у ній не було зазначено поштової адреси, а також номеру засобу зв’язку, адреси електронної пошти відповідача, в порушення ч. 1 п. 6 ст. 106 КАСУ до позовної заяви не було додано документів , якими б обґрунтовувалися позовні вимоги, як то посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, а також вона не містила переліку документів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги позивачем не надано оригіналу постанови в справі про адміністративне правопорушення та оригіналу протоколу в справі про адміністративне правопорушення, який має передувати оскаржуваній постанові, та не зазначено причини неможливості подання даної постанови та протоколу.За таких обставин суд прийшов до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків до 01 липня 2014 року.Враховуючи, що позивач вимоги ухвали виконав, недоліки заяви усунув, суд своєю ухвалою від 02 липня 2014 року відкрив провадження у даній справі.
Без руху було залишено позовну заяву Михайла С. до Відділу ДАІ з обслуговування Піщанського району про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Залишаючи позов без руху суд виходив з того, що позовна заява, подана до суду, окрім іншого, не містить усіх обов”язкових реквізитів відповідача. В порушення вимог частини третьої ст. 106 КАС України до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржуються дії та рішення конкретної посадової особи, тому відповідачем у даному спорі може бути конкретна фізична особа, а не державна установа. А тому, встановивши невідповідність даної позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, суд надав позивачу термін для усунення недоліків тривалістю 5 днів з дня отримання копії даної ухвали. Проте даних вимог позивач не виконав, копій документів суду не надав і вимог судової ухвали не виконав, а тому судом було винесено ухвалу, відповідно до якої позовну заяву та додатки до неї повернуто позивачеві.
Судді Піщанського районного суду враховували, що для залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження у адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, а тому штучних перешкод для доступу до правосуддя в адміністративних справах не створювалося.
Частина 3 ст.108 КАС України передбачає перелік підстав, за наявності яких позовна заява повертається позивачеві.
В 2014 році Піщанським районним судом було постановлено одну ухвалу про повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, тобто у зв’язку із неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.
Так, позовну заяву Михайла С. до Відділу ДАІ з обслуговування Піщанського району про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, яка була залишена без руху ухвалою Піщанського районного суду від 11 грудня 2014 року з наданням строку для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали, було повернуто позивачу, оскільки копію ухвали позивач отримав, проте вимоги ухвали суду у вказаний строк не виконав, недоліки позову не усунув, про причини невиконання вимог суд не повідомив.
В решті адміністративних справ, в яких були постановлені ухвали про залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви були усунуті в установлений законом строк та суддями, відповідно до ч. 2 ст. 108 КАСУ в даних справах було відкрито провадження.
Частиною 5 статті 108 КАСУ передбачено, що ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву. Проте, на протязі 2013 року вказані ухвали не були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.
Стаття 155 КАС України визначає підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду, а також правові наслідки цієї процесуальної дії для позивача.
Більшість підстав для залишення позовної заяви без розгляду повторюють підстави для повернення позовної заяви (частина третя статті 108 КАСУ), але якщо позовну заяву може бути повернуто лише на етапі вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, то суд може залишити позовну заяву без розгляду у будь-який час провадження в суді будь-якої інстанції після його відкриття, якщо будуть виявлені відповідні підстави.
Переважно судді залишали позовні заяви без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду на підставі ст.100 та п.9 ч.1 ст.155 КАС України.
Так, без розгляду було залишено 2 позовних заяви за позовами Володимира Н., Григорія М. до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців про визнання дій протиправними Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про здійснення перерахунку та виплату пенсії, оскільки суд прийшов до висновку що позовні заяви подані позивачами до суду з пропуском шестимісячного строку, встановленого в ч. 2 ст. 99 КАСУ, так як позивачі дізналися про порушення своїх прав, свобод та інтересів ще в січні-лютому 2013 року, а до адміністративного суду звернулися лише в жовтні 2014 року.
Вищевказані ухвали Піщанського районного суду про залишення позовної заяви без розгляду були оскаржені позивачами в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року апеляційну скаргу Володимира Н. задоволено, ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2014 року про залишення адміністративного позву Володимира Н. до ГУ ПФУ про перерахунок пенсії, скасовано, а справу направлено до Піщанського районного суду Вінницької області для продовження розгляду. При цьому колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не погодилася з висновком Піщанського районного суду про залишення позову без розгляду , виходячи з того, що з матеріалів справи вбачається, що позивач у позовних вимогах просить зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням розмірів грошового забезпечення за останньою штатною посадою з дня настання такого права.
Стаття 99 КАС України передбачає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Зокрема, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1
ст. 100 КАС України). А тому, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що порушення прав позивача, про захист якого він просить у позовній заяві, є триваючим, відтак позовні вимоги в межах шестимісячного строку підлягають розгляду по суті, і суд першої інстанції безпідставно залишив їх без розгляду. Крім того, в своїй ухвалі ВААС вказав, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи у попередньому судовому засіданні він сподівався на отримання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. Разом із тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що судом такі докази витребовувалися, в ухвалі суду першої інстанції зазначено про відсутність передбачених Законом перешкод для відкриття провадження, і відповідачу надано строк для надання заперечень по суті позову. Тому висновок про неповажність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду є передчасним і необґрунтованим, оскільки відповідні докази судом першої інстанції не витребовувались і не досліджувались. Таким чином, при розгляді даного позову суду першої інстанції слід було належним чином дослідити питання поважності причин пропуску строку звернення з позовом, а позов у частині, поданій в межах шестимісячного строку - вирішувати по суті. Таким чином, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувану ухвалу скасував, а позовну заяву направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року було також скасовано ухвалу Піщанського районного суду про залишення без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду адміністративного позову Григорія М. до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців про визнання дій протиправними Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про здійснення перерахунку та виплату пенсії. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з наведеною вище позицією суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд посилається на ч. 1, 2
ст. 99 КАС України, де вказано, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За змістом ч. 2
ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Суд апеляційної інстанції вказав, що норми
ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є спеціальними відносно норм
КАС України, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Таким чином, позивач має право звернутись до суду з позовною заявою про здійснення перерахунку його пенсії за минулий час, але не більш як за 12 місяців. Водночас, право позивача на здійснення перерахунку пенсії та отримання її в належному розмірі не зникає і продовжує існувати до моменту припинення згідно із Законом. В такому випадку його право на судовий захист в порядку адміністративного судочинства щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії не вичерпується певною датою. Враховуючи положення
КАС України,
ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що суду першої інстанції необхідно було застосувати положення
ст.155 КАС України та вимоги позивача за період, що виходить за межі строку звернення до суду, залишити без розгляду та відкрити провадження у справі щодо розгляду позовних вимог, поданих в межах строку звернення до суду.Враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у оскаржену ухвалу про залишення позову без розгляду скасовано, і направлено справу для продовження розгляду в межах строку звернення до суду, враховуючи, що граничним строком, за який може бути проведено перерахунок пенсії позивача за минулий час, є 12 місяців.
Протягом 2014 року Піщанським районним судом було винесено одну ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Стаття 109 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. А тому, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
Ухвалою Піщанського районного суду від 12 грудня 2014 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Володимира Н. до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян про визнання дій протиправними та про здійснення перерахунку та виплату пенсії, оскільки 20 серпня 2013 року Піщанським районним судом Вінницької області було винесено постанову про відмову в задоволенні позову Володимиру Н. до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та про перерахунок та виплату пенсії ; 09 жовтня 2013 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу, відповідно до якої апеляційну скаргу Володимира Н. – залишено без задоволення, а постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2013 року – без змін; тобто є постанова суду, яка набрала законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до ч.1 п.2 ст. 109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Також в 2014 році Піщанським районним судом в 2014 році було постановлено ухвалу про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Віталія К. до начальника відділу ДАІ Піщанського РВУМВС України у Вінницькій області , про визнання дій посадової особи протиправними, оскільки судом було встановлено , і це не заперечували сторони , що з даних підстав , викладених в позові , позивач вже звертався до суду і суд відмовив йому у задоволенні позову . А тому згідно ст. 157 КАС України суд закрив провадження у справі , оскільки є такі , що набрали законної сили , постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Закриваючи провадження у справі суд виходив з того, щоза наявності підстав для закриття провадження у справі, передбачених статтею 157 КАС України, суд не вправі вирішувати справу по суті, а зобов’язаний провадження у справі закрити.Закриття провадження у справі - форма закінчення розгляду адміністративної справи без вирішення її по суті та ухвалення постанови у зв’язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов’язує неможливість судового розгляду справи.
Інших ухвал, які передбачені главами 1-4 розділу ІІІ КАС України та які постановляються на стадіях підготовчого провадження та судового розгляду справи, а саме: ухвал забезпечення адміністративного позову, зупинення провадження у справі, суддями Піщанського районного суду Вінницької області в 2014 році не постановлялося.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що судді Піщанського районного суду Вінницької області в кожному випадку після одержання позовної заяви на стадії відкриття провадження в адміністративній справі, з’ясовували, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); а також з’ясовували інші підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Перевірка кожної із зазначених обставин здійснювалася шляхом огляду та аналізу позовної заяви та доданих до неї документів.
Після відкриття провадження в адміністративній справі судді переходили до підготовки адміністративної справи до судового розгляду та вчиняли процесуальні дії, спрямовані на визначення спірних питань між сторонами, з’ясували можливості щодо припинення спору та досліджували зібраний доказовий матеріал для вирішення справи протягом розумного строку. При підготовці справи до судового розгляду суддями приймалися рішення про витребування документів та інших матеріалів; витребовувалися необхідні довідки; проводився огляд письмових та речових доказів; вирішувалося питання про необхідність залучення та виклику в судове засідання свідків, спеціалістів; приймалися рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи; приймалося рішення про проведення попереднього судового засідання.
На стадії судового розгляду адміністративної справи як основної стадії адміністративного процесу, суд за участі осіб, які є сторонами по справі ат інших осіб, які беруть участь у розгляді справи, заслуховував пояснення, досліджував докази та вирішував спір по суті.
Висновки та пропозиції:
За результатами проведеного узагальнення слід зробити висновок, що судді Піщанського районного суду Вінницької області при розгляді адміністративних спорів, в основному, правильно застосовують норми процесуального закону.
Як свідчить судова практика, найбільше проблем у суддів виникало при постановленні ухвал про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду. Характерними помилками при постановленні ухвал про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду було: нез'ясування чи неправильне визначення судом моменту, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; неврахування обставин, на які посилався позивач, обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду або відсутність спростування доводів позивача про наявність поважних причин пропуску строку; при з'ясуванні питання дотримання строків звернення до суду з позовом про стягнення недоплачених соціальних виплат, суд не враховував, що спірні виплати є регулярними, виплачуються щомісячно, а тому висновки суду, що позивачами пропущено строк звернення до суду за весь період, який охоплюється позовними вимогами, є передчасним. А тому, суддям слід враховувати, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Як показав аналіз ухвал про залишення без руху позовної заяви, найбільше проблем у суддів виникало при застосуванні ч.2 ст.106 КАС України, яка передбачає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Залишаючи позовну заяву без руху з зазначеної підстави, суди не завжди враховували положення ч. 4 ст. 11 КАС України, згідно якої судом вживаються передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно з ст.49 КАС України сторони мають право надавати докази та брати участь у їх досліджені.Статтею 111 КАС України суду надано можливість в попередньому судовому засіданні з'ясувати докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.Крім того, приписами ч.6 ст.71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. А тому, суддям, виходячи з приписів зазначених статей, слід виходити з того, що незазначення у позовній заяві позивачем доказів, про які йому відомо і які можуть бути використані судом не може бути перешкодою для відкриття провадження у справі, оскільки суд не позбавлений права на витребування таких доказів і у разі їх ненадання має вирішити справу на основі наявних доказів.
Крім того, постановляючи ухвали про повернення позовних заяв, суддям слід досліджувати чи одержав позивач ухвалу про залишення позовної заяви без руху у строк, достатній для її виконання, перевіряти дотримання позивачем строку виконання ухвали про залишення без руху, та враховувати положення ч.9 ст. 103 КАС України згідно якого строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Також, суддям слід приймати до уваги, що позивачем виконано ухвалу про залишення позовної заяви без руху саме у той спосіб, який було зазначено, але не конкретизовано судом.
З метою формування єдиної та правильної судової практики застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді адміністративних справ доцільним є обговорення питань застосування норм процесуального права при розгляді адміністративних справ та доведення змісту узагальнення до відома на нараді суддів Піщанського районного суду Вінницької області.
Голова Піщанського
районного суду Н. Л. Щерба
Вик. Осадчук
(04349) 2-25-02